Для того, щоб капіталізм міг розтрощити феодалізм і закріпитися, щоб дійти вищих і більш для нього доскональних форм експлоатації, він потрібує нової енергетичної ділянки, нової виробничої енергії — земляного вугілля, заліза та сталі — без того він не може строщити феодалізму, міцніти та зростати.
В той час Рур, як велике джерело найкращого земляного вугілля, а на другому березі Рейна — Ельзас-Лотарингія з великими покладами залізної руди, якраз і мали бути отою новою енергетичною ділянкою, що була потрібна німецькому капіталізмові.
З-за цієї енергичної ділянки і провалилась франко-пруська війна 1870/71 року. Як звісно, війна та закінчилася на користь Німеччини: Франція поступилася Німеччині рудою і ще доплатила 5 міліярдів франків для швидкого зросту німецького капіталізму. Ота енергія разом зібрана обернулася у велику живучу силу в молодому капіталістичному організмові Німеччини. Після того німецький капіталізм пішов надзвичайно швидко «в гору» — в 1900-х роках він доходить вже найвищих их вершків капіталістичного світу, а Рур в той час робиться фундаментом, основою найбільшої в світі капіталістичної будови. Енергія Рура росходиться вже по цілому світі. Між иншим, значна сила енергії Рура залітала і в межі нашої української господарки.
Ще перед тим, а саме в 80-х роках німецький капіталізм почував необхідність точного підрахунку своїх сил. Приблизно через 10 літ після того, як склалась Німецька імперія, а саме в 1882 році, починаються в ній систематичні промислові переписи. От з цього менту маємо ми можливість подати коротку характеристику розвою німецької капіталістичної господарки в числах.
Виробничо-класова структура Німеччини по перепису 1882 р. позначається ось такими коефіцієнтами:
1. Всіх занятих у виробництві . . 18 міл. чол. (39 %)
2. У них домочадців . . . . . . . . 25 » » (55 %)
3. Прислуги . . . . . . . . . . . . . 1 » » (3 %)
4. «Без професій» . . . . . . . . . 1 » » (3 %)
Отих «без професій» треба «роз'яснити». В склад тої категорії по перепису увійшло: рантьє — 810.458 чол., тих, що користаються громадською допомогою — 177.855 чол., сиріт та тих, що живуть в притулках — 145.356 чол., каторжників — 320.817 чол., — тоб-то самий вершок і саме дно капіталістичного укладу.
Отже тут, ще зовсім мало рантьє та каторжників і відносно дуже багато домочадців та прислуги і мало «самодіяльних». А все це разом має доводити, що в той час німецький капіталізм ще не вийшов із першого стану свого розвою — він ще стояв по коліна у феодальному болоті.
Справді, серед позначеного числа «самодіяльних» числилося:
Хазяїв та директорів . . . . 5.190.687.
Службовців . . . . . . . . . 307.268.
Робочих всіх категорій . . 10.705.324.
