Ходив і сам на гулі де-коли. Брав гармошку і довго із завзяттям грав. До болю в пальцях. Жартував із дівчатами. Намагавсь і сам сміятися. Та виходило якось туго й роблено. Роздратований повертався додому. Було чогось жаль…
В свято йшов на вигін, що був за літнього клубу. Мужики — хто різався „у хвильки“, хто лузав насіння, хто курив. (Синкового „букваря“ докурював, а смілівіші — й псалтирі). І розмовляли повагом, немов волами їхали. Балачки сірими горобцями стрибали з одного на друге. В павзах мружили очі на сонце і соковито позіхали.
— Ех, дощу б!
— Н-да…
Ізнову говорили. Про „кукурузу“ з Америки, — будуть, либонь, на посів давати. Про конференцію, що з'їхались на неї всі землі. (Бути совітській владі в нас чи ні). Сам Ленін хотів їхати, та опасно ж.
— А як же? Може покушеніє бути.
Говорили про голод Про „драгоцєнності“, що в неділю забрали з церкви.
— З черепка будемо причащатися. По совєтському… — вищерився хтось.
— І чорт його бери! А на тебе, так хай краще люде з голоду здихають? Віруючий тоже…
І — лузь… лузь…
Гордій лежав між них і мовчав. (Слово належало насінню). Та що б він міг і сказати, коли в мозкові так попереплутувались думки? А в серці — така пустеля. І до чого дратує оте „лузь-лузь“. Сьогодні йому було особливо не по собі: в харкотінні знову бачив кров. Може тому.
Пішов геть. Луками по траві, заляпаній фарбами яскравих кольорів блукав нудьгливий. Лежав під вербами біля пастухів, що, як старі, смоктали цигарки й дулися „в очко“ на крашанки, (мати під квочку берегла), на хліб. Ах, як вони віртуозно матюкалися, і якою гниллю несло від їхніх балачок… Робилося журно.
— І це ви, хлопці, завжди так: очко, матюки?.. — запитав.
— А що ж?
— Ви ж і в школу, мабудь, ходили. Невже вона не навчила вас як час коротати? Гралися б у чого, бігали, а то — читали б казок, або що.
Рябе хлоп'я вищерило здорові зуби.
— І за зіму остобісіло. Ну його к… Скілько йде? — витягнув шию до карт.
— Двоє крашанок, та ось окраєць.
— Дайош!
Грали довго. Матюкаючись, хто весело, хто — з нестримною злістю. Один оповідав, так, в супровід, ігри щось, видко, цікаве для хлопців. Фіґурувала попадя, попів работник… і
