Сторінка:Чехов А. Каштанка (1929).djvu/32

 

 

VI.

 

НЕСПОКІЙНА НІЧ.

 

Тітці собачий сон приснився — ніби-от гониться за нею двірник з мітлою, і вона з жаху прокинулась.

В горничці було тихо, поночі й страшенно душно. Кусали блохи. Тітка зроду перш не боялась темряви, але тепер стало їй чогось аж моторошно й скортіло гавкати. У сусідній горниці голосно зідхнув хазяїн, потім, трохи згодом, у своєму хлівці рохнула свиня, і знов усе занишкло. Коли думаєш про їду, на душі робиться легше, і Тітка почала була думати про те, як вона сьогодні вкрала у Хведора Тимохвієвича курячу ніжку й сховала її у вітальні межи шахвою й стіною, де павутиння багато та пороху. Не вадило б оце піти та подивитись: чи