![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%94._%D0%9D.%2C_%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%BA_%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83_%D0%90._%D0%9F._%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%22%D0%9A%D0%B0%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%22_%281903%D0%B3.%29_4.jpg/200px-%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%94._%D0%9D.%2C_%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%BA_%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83_%D0%90._%D0%9F._%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%22%D0%9A%D0%B0%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%22_%281903%D0%B3.%29_4.jpg)
Коли він отакечки з нею розмовляв, знечев'я врізала музика. Каштанка озирнулась і побачила, що вулицею на неї просто йшов полк салдат. Не терплючи музики, що дратувала їй нерви, вона була заметушилась і завила. На превелике їй диво, столяр, замість і собі злякатись, завищати й загавкати, широко посміхнувся, витягся у струнку та всією п'ятернею зробив «під козирок». Бачучи, що хазяїн не протестує, Каштанка ще дужче завила й, себе не тямлючи, кинулась через дорогу на другий тротуар.
А як вона прийшла до пам'яти, музика вже не грала й полка не було. Вона перебігла дорогу на те місце, де покинула була хазяїна — аж, лелечко! столяра вже там не було. Вона кинулась була вперед, тоді назад, ще раз перебігла дорогу, та столяр мов крізь землю пішов… Каштанка почала обнюхувати тротуар, сподіваючись, що знайде хазяїна