Сторінка:Чужинцї про українську справу. 1917.pdf/3

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

З приводу виходу 100 ч. свого нїмецького орґану „Ukrainische Nachrichten“ Союз визволення України уладив анкету в українській справі. Учасникам анкети поставлено таке питаннє: „Яка ваша думка про українську націю та про її міжнародне значіннє в східній Европі тепер і в будуччинї?“ Отсе друкуємо відповіди на се питаннє в перекладї на українську мову:

I. Проф. др. Рудольф Ойкен (Єна).
Добре право Українцїв.

Для усамостійнення українського народу маю повну симпатію, а се як з принципіяльних, так і з полїтично-практичних причин. Передовсїм видаєть ся менї, що се природне право своєрідного щодо мови й народности племени розвивати ся по своїй волї (seiner Art gemäß), нїякий инший народ не має права спинити йому сей розвиток або й тільки скривдити тому, що він не осягнув досї тої висоти, якої бажаємо культурному народови. Бо такий розвиток залежить від деяких обставин, що не випливають з волї даного народу й тому не поносять також жадної вини, як і не усправедливлюють жадної неприхильної думки про талановитість того народу; ясно стоїть усїм перед очима, якою нещасливою була щодо сього доля Українцїв. До такого принципіяльного розважання прилучаєть ся і полїтично-практичне. Ми далекі від того, щоб нападати на своєрідний і талановитий московський народ, але російська правительственна система з її ненаситною завойовницькою жадобою, яка столїттями безнастанно робила поступи, заслугує в інтересї загальної культури людства на найрішучійше відкиненнє й поборюваннє. А для сього нема жадного кращого способу нїж усамостійненнє Українцїв. Зокрема ми, Нїмцї, мусїли-б бути