шення. Утворену масляну кислину знов споживають плісіні і Toruli з Mycoderma'ми. Знов реакція з кислої переходить в нейтральну.
З окремих типів бактерій масляного квашення беруть участь в розкладі кормів, що досліджувалися, такі:
Granulobacillus saccharobutyricus mobilis non liquefaciens Grassberger et Schattenfrob і Granulobacillus saccharobutyricus immobilis liquefaciens Grassberger et Schattenfroh — typus B.
Шоста фаза — розклад гниттєвими бактеріями. На нейтральній реакції врешті розплоджуються ріжні бактерії, що викликають гниття, які розкладають як продукти, що утворилися в попередніх фазах, так і рештки кормової маси до остаточного перетворення органічних річовин в неорганічні.
Так відбувається розклад органічних річовин корму в природі. З окремих видів гниттєвих бактерій, що беруть участь в розкладі кормів, дослідниками були вазначені такі: Micrococcus candicans, roseus і luteus, Sarcina flava і rosea, Bacterium coli, Bacterium alcaligenes та fluorescein liquefaciens, Bacillus subtilis та mesentericus vulgaris, Bacillus proteus vulgaris, Actinomyces chromogena Gasperini var. alba Lehm. et Neum. і багато інших бактерій, що закінчують розклад органічних річовин до остаточного перетворення їх в неорганічні складники, в тім числі бактерії амоніячні, нітрифікуючі і денітрифікуючі та інші ґрунтові чи гуміфікуючі бактерії.
Бактерій молошно-кислого квашення, як було зазначеними працями стверджено, завше є в достатній кількості на зелених рослинах, куди вони попадають як з ґрунту, так і приносяться вітром. Завдяки їх праці і завдяки диханню завмираючих рослинних клітин підіймається в складеному кормі температура.
На люцерні і на бурячинні було одночасово з молошно-кислими бактеріями найдено в незначній кількості і бактерії типу масляно-кислого квашення та незначна кількість спорулентних бактерій. Одначе, дослідниками було з безсумнівністю стверджено, що бактерії молошно-кислого квашення перші починають розклад органічної матерії і то зразу ж після відмирання веґетативних рослинних клітин. Причини цього такі: 1) молошно-кислі бактерії бувають на зелених рослинах в найбільшій кількості; 2) вони можуть веґетувати в кислому оточенні, яке самі утворюють, тоді як більшість інших бактерій не видержує кислого оточення; 3) молошно-кислі бактерії можуть добре веґетувати і в присутності як рівно і при відсутності повітря, але належать більш до анаеробів. Крім того, їх розвиткові сприяв також і те, що вони знаходять вистачаючу поживу в рослинних цукрах.
Це спостереження чеських дослідників має те велике практичне значіння, як то з'ясується докладніше далі, що, відповідно використавши природний хід розкладу органічної маси кормів, утворивши відповідні умови для найліпшого розвитку цієї початкової фази розкладу органічних річовин корму бактеріями молошного квашення та унеможлививши відповідно розвиток дальших фаз розкладу, ми поперше, — зменшуємо, а в дальшому і цілком при-
