Свої спостереження над ходом розкладу кормових річовин в природних умовах чеські дослідники широко перевірили досконалими лябораторними дослідами над конюшиною, люцерною, ріжними зеленими мішанками, зеленим житом і пшеницею, кукурудзою, соргом, луковими травами і знов над бурячинням і жомом. Була виготовлена ціла серія шкляних пляшок (по де-кілька з кожним кормом, що досліджувався) p ріжноманітними затичками: корковими, ґумовими; частина пляшок поверх ґуми і корків була залита парафіною, далі, були пляшки з папіровими затичками, якими затикається молоко, частина пляшок з цими затичками зверху знов була залита парафіною і бджіляним воском, або стеариною та воском карнаубським, і, нарешті, частину пляшок затикалося гідравлічними затичками чи звичайними, що вживаються при шумуванні вина, чи гідравлічність досягалася тим, що поверх коркової затички наливалася парафіна, а поверх парафіни, після того як вона загускне, оливкова або парафінова олія. Для контролі були поставлені пляшки з тими самими кормами без жадних затичок. Всі пляшки було поставлено в лябораторії при звичайній хатній температурі.
Накладені корми почали розкладатися найперше в цілком незатиканих пляшках. Потім в пляшках, що були позатикані лише папіровими затичками почала протягом першого тижня з'являтися плісінь (Penicilia і Mucor'и), через 2 та через 3 тижні плісінь з'явилася в пляшках, що були позатикані корковими затичками. Ще пізніше з'явилася плісінь в пляшках, що були поверх затичок залиті парафіною, стеариною чи воском, які (заливки) потріскалися від тиснення газів, витворених мікроорганізмами чи диханням умираючих рослин. І, нарешті, в пляшках, що були позатикані ґумовими чи корковими затичками і залиті поверх парафіни олією та в пляшках з винними гідравлічними затичками не з'явилося цілком плісіні та жадного розкладу кормів протягом декількох місяців. Після пліснівіння корми в перших пляшках підпали дальшому розкладові, зменшувалися в об'ємі, змінялася їх консистенція, барва, структура, з'являлося на дні пляшок течиво.
Цим широко застосованим дослідом було остаточно стверджено, що лише в пляшках з гідравлічними затичками корми було цілком збережено від розкладу і в них відбулося лише молошно-кисле квашення, а у всіх інших пляшках пліснівіння і дальший розклад корму починався тим скоріше і проходив тим інтенсивніше, чим більше затичка пропускала повітря, а насамперед почався розлад в цілком відкритих пляшках.
Отже, законсервувати корм найліпше можна в умовах неприсутности повітря, коли розвинуться лише бактерії молошного квашення, а інші розвинутися не зможуть. А звідсіль слідує, що успіх силосування залежить єдино від біологічних властивостей розкладових мікроорганізмів. Розклад кормів завше починався зверху від затички, де була можливість проходження повітря і
