з'явлення оцтової кислини за звичайних умов силосування них кормів.
На підставі всіх зазначених спостережень дослідники прийшли до висновку, що ні теплота, ні вогкість корму, ні утоптування не мають впливу на якість силосу, а єдино приступ повітря. Щодо утоптування, то воно має значіння постільки, поскільки сприяє тіснішому укладанню корму і витисненню повітря з поміж складеного корму. Те саме значіння має і часткове підв'ялювання корму, бо підв'ялений корм, втративши пружність, тісніше закладається, і поміж складеним кормом залишається менше повітря, сама ж кількість води в кормі, що консервується, має менше значення. Щодо височини температури, при якій мусить проходити силосування, то і вона не має значіння, бо при відсутності повітря буде проходити молошно-кисле квашення при всякій температурі маси, з тією ріжницею, що при низькій температурі переважно розвинуться одні бактерії молошного квашення, при високій — другі. Щож до тієї певної невеликої кількости повітря, яка завше буде в свіжо-накладеному кормі поміж кормом, попід стінами ями і зверху корму, то й це не шкодить, бо серед бактерій молошно-кислого квашення є факультативні аероби, які і пічнуть свою діяльність в місцях, де є повітря, а в інших місцях, де буде менш повітря, поведуть працю розкладу цукрів анаероби і бактерії молошного квашення. Завдяки великій кількості бактерій молошного квашення, що є на кормах, і сприятливим для розвитку їх умовам (присутність потрібних для їх веґетації цукрів і інш.) перше квашення навіть в природних аеробних умовах завше переводиться молошно-кислими бактеріями. Важливо, щоб далі не поступало до корму повітря, властиво кисень повітря, і щоб не могли розвинутися суто аеробні мікроорганізми (плісіні, неправдиві дріжджі), які асимілювали б молошну кислину і утворили б сприяючі умови до дальшого розкладу органічних річовин корму. В умовах силосування кормів за принципом чеських дослідників повітря до корму не вступає, молошна кислина залишається в силосі стало і корм консервується необмежно довгий час. Хоч самі бактерії молошного квашення, коли кількість виробленої ними кислини перейде певну норму (згідно з деякими спостереженнями 1,5–2,5%) теж гинуть, а проте корми далі вберігаються необмежено довго в атмосфері виробленої бактеріями молошного квашення CO2 і в оточенні молошної кислини. В лябораторіях зазначених дослідників є корми, що законсервовані цим способом, які добре зберігаються вже кілька літ, чого в практиці навіть ніколи не буде потребуватися.
Отже, працями чеських дослідників з'ясовано ролю мікроорганізмів і їх чинність та умови цієї чинности при консервуванні кормів силосуванням. Ці праці дали можливість, використовуючи біологічну чинність окремих макроорганізмів, виготовити найліпший силос з найменшими затратами поживних річовин. Силос який не лише не шкодить здоровлю тварин і не впливає від'ємно на ріжні скотарські продукти, а, як кисле молоко, югурт, кефір і інш. кон-
