Ця сторінка вичитана
Штавфахер
Ви дякувать іще повинні богу,Що добре так скінчилося.
Гедвіґа
Та як же жЗабути те, що статися могло?
Ой, боже! Вік живу і буду бачить
Довічно, як стріляє батько в сина!
Все мов летить стріла мені у серце!..
Мельхталь
Згадайте ж, як його вразив намісник!Гедвіґа
Жорстокі ж бо серця у чоловіків:Як гордість їм вразиш, то не зважають
Ні на̀ що вже і в лютості сліпій
На іграшку і голову дитини
І материне серце віддають!
Бамвґартен
Ще чоловік ваш мало має лиха,Так ви додаєте тяжких докорів?!
Хіба до мук його байдуже вам?
Гедвіґа(повертається до нього і дивиться на нього суворо)
Чи тільки ти жаліти вмієш друга?
Де ж ви були, коли найкращого
Заковано? Де ваша допомога?
Ви придивлялися, ви допустили,
Щоб стався жах той, ви терпіли мовчки,
Як брали в вас товариша! Чи так
Вам Телль робив? Хіба стояв без діла,
Жаліючи, як вже тебе салдати
Догонили, а озеро бурхало
Перед тобою? Він жалів та й годі?
