Ця сторінка вичитана
В. Фірст
Помітять це, — то ж так робить не треба.А я так ось як думаю: ліворуч
Від озера, де шлях іде на Бруннен,
Серед лісів мала долинка є, —
У пастухів її всі Рітлі звуть,
(до Мельхталя)
Там сходяться кантонів наших межі.
(до Штавфахера)
Легким човном доїдете ви з Швіцу,
А ми туди таємними стежками
Теж зійдемось на раду уночі
І кожен може десять певних друзів
Туди в той час з собою привести, —
Там зможемо громадську справу ми
Обміркувать та й з богом починати
Штавфахер
Хай буде так! Подайте ж руки вашіІ ви і ви, — ось так, як ми тепер
Тут три мужі з'єднали чесно руки
По щирості, то так з'єднати мусим
Ми три землі свої до оборони
Упертої — на смерть чи на життя!
В. Фірст та Мельхталь
На смерть чи на життя!Якийсь час мовчки держаться за руки.
Мельхталь
Сліпий мій батьку!Ти того дня, як воля в нас настане,
Побачити не зможеш, то почуєш,
Як на шпилях займуться скрізь огні
