академічної дисципліни те порозуміє всяк, кому довело ся їсти всякого рода бурсацький хліб. В листі до одного товариша пише Шіллер а ута смним гнівом ось що Ти думаєш, що мене геть зможе взяти під ноги той після настокте дів ненарушимий, а в дійсности глупий шлен дрівн? Як довго мій дух зможе ще стреміти до вершин, він не дасть св закувати в ніякі пута для вольнодумного мужа вже сам вид рабства с відразливий, а що-ж говорити про якусь терпе дивість його на вид тих оков, що їк для нього кується? Шіллер тут почував цілком так, ни по чували всі розбурхані свободолюбними ідеями молоді поети тодішної Німеччини і сам Гете, ко трий в недоваї писав в своїм Faust": Und Fluch vor allem der Geduld але ніхто в тих молодих поетів не мав так важ кого становища, як він. З огляду на свойого батька, він не сьмів піднімати якої небудь опови ції проти князя, який правда виріжняя Шіллера між инагими учениками брав його навіть навіть в обо рону проти невдоволених Шіллером професорів, але про якісь окремі свободи для талановитого хлопця і не думай. На тих то гірких настроїв по- неволеної душі поета, гнобленої з одної сторони безпосередно бездушною дисципліною академії, в з другої сторони сьвідомостю тої болючої кривди, яка діяла ся суспільству під скиптром княжого абсолютизму, як не ик не менше під волно лектури Русса та Вольтера, повстає грандіозний протест Шіллера, народ у формі тра realt Die Räuber", (писана в 1780 р. печатани 1781, представлена вперве а нечуваним пово жением в Мангаймі, 13. січня 1782 р.) Писав Шіллер сю свою першу справдішню трагедію но
