Ця сторінка ще не вичитана
1. ПРОЩАННЕ ГЕКТОРА. 1780 Андромаха. Не хапайсь, мій Гекторе, до бою, Де Ахілль крівавою рукою За Патрокля жертви скрізь кладе. Хто наставить наше немовлятко, Спис навчить тримати, коли батько У Оркус безрадістний піде? Гектор. Друже мій, неси блискучу аброю, Не тримай, я мушу йти до бою, На раменах в мене Іліон. Боги хай панують над тобою Згину я, але вратую Трою Злучить нас в Елів'юмі Харон! Андромаха. Я не вчую згук твоєї зброї, Сумно меч лежатиме в покої | Пріяма зникне славна кров. Ти підеш туди, де дня немає, Де Коціт в пустелі лиш ридає. В Леті втопиш ти свою любов! Гектор. Всі думки і всі мої бажання Я втоплю у Летї, та кохання 10 15 20 1
