Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Поезії. Випуск 1 (1914).pdf/47

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Бинди, хиляться до серця, Кличуть Мінно, пригадай Сам плекав в коїти тії, Що красить їй коси в грудь Бреше грудь брешуть вій А ті квіти ще цьвітуть! Иди в кружку пустих коханців 1 забудь мене, прошу Лести ти здалась обманців! Сеть тобою в горджу! Иди до тебе гідне чести Серце било, ах, воно Досить сильне не біль той знести, Що для гайдура жило Красота тебе згубила. 1 твій вид! - - стидай ся ти! Завтра вмре той блиск до ціла, Зронить вид свої листи. Ластівки, що в при люблять, Втікнуть лиш подме анма Так коханцї шлях загублять. Друга ж ти збулась сама. От уже в краси руїни Идеш самотня без товпи, Зір звернувши на картини Літ весняних, плачеш ти. Ті, що з завистю любови Поцілунків прагли, їх Виджу, як сичать в обмови Старощай твоїм на сьміх Так тебе краса згубила 1 твій вид стидай с CR Згине той твій блиск до ціла,