Ця сторінка ще не вичитана
19. ТУГА. 1801. 수 в долині, на на подолі A Та густесенький туман. Коли-б мені та на волі, Над панами був би пан. А нагірре там зелене В вічній пешниться красі, Коли-6 крила и сила и мене Я б шугнув на гори ті Чую сьпів я, серце мліє, Сьпів солодкий із небес, Вітер пахощами віс. Повно райських там чудес А ще в яблучка злотисті Жаров сяють крізь гілля, Килимом квітків барвистих Вічно вкрита там земля. А там сонце вічно све Вітер вільний в вишинї, Вітер вільний нам гуляе, Туди хочеться мені. А в долині тут бурхлива, Бистра річенька а шумить. На сердитий хвилі грива Пінить мов вар кипить. А на хвилях човен бачу, Та нема на нім гребця. Сьміло в човен на удачу! Помчить парус молодия. молодия. Без відваги до суду Не прийти нам дивний край...
