Ця сторінка ще не вичитана
Вечір був чи сяло сьвітом, Я ніколи не спочив Але все було закритим Те, чого шукав, хотів, Гори впоперек лягали, Зупиняв путь біг ріки, Я над ріки, над провали Клав мости, ставлив кладки. Над ріки могучу воду Я прийшов, на схід Pa на схід русло, Радо ввірив ся проводу Кинув си в її живло. На велике море, знаю, Мчить мене сваволи хвиль Перед мною гладь без краю. Все-ж мені не близша ціль. Ах! нема до ньої доле, Ні стежинки! не діткнуть Небеса землі ніколи Те, що таи, не буде тут! Дмитро Йосифович.
