Цю сторінку схвалено
Амалія (одсахнулась).
Зраднику! Я піймала тебе! У цій самій альтанці він заклинав мене нікому, нікому мою любов… навіть коли б він помер… Ти бачиш, як гидко, як злочинно ти… Іди з очей моїх!
Франц.
Ти не знаєш мене, Амалія, ти мене зовсім не знаєш!
Амалія.
О! Я знаю тебе, тепер я знаю тебе… І ти казав, що ти схожий на нього? Перед тобою він плакав? Перед тобою? Скоріше він написав би моє ім'я на ганебному стовпі! Геть, зараз же геть!
Франц.
Ти ображаєш мене!
Амалія.
Геть, кажу я, ти украв у мене дорогоцінну го-
100
