Цю сторінку схвалено
ному ярму механізми… невже ж мій дух дасть прикувати себе до черепашої ходи матерії… а воно ж тільки цього й треба — загасити вогник, який і без того смокче останню краплю олії… І все ж таки мені не охота самому це зробити, бо треба зважати на людей. Мені хотілось би, щоб він не був убитий, а щоб віджив сам. Я хотів би це зробити як добрий лікар, тільки навпаки… Не застувати природі її путь, а прискорити її ходу. Ми ж уміємо продовжувати життя, чому б нам не спробувати скоротити його.
Філософи і медики показують нам, як настрої душі збігаються з рухом механізму. Болі від подагри супроводяться порушенням механічних вібрацій. Пристрасті підкопують життьову силу… перевантажений дух крушить свою оболонку… Так от… якби хто вмів уторувати смерті її нерівну дорогу… тіло зруйнувати духом… А це було б оригінально… хто б зумів це зробити… надзвичайна справа… подумай, Моор… оце було б мистецтво, яке варто було б винайти. Адже уміння труїти уже стало справжньою наукою і природу примушено точно визначати свої грані, так що тепер можна обчисляти удари серця на цілі роки вперед і сказати пульсові:104
