Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/107

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
руйнуєш своє власне житло і раниш того, хто тебе породив… і ви прийдіть мені на допомогу, самі благодійні грації, минуле з сумирною посмішкою, і ти, квітуще майбутнє, повне обіцянок, показуйте йому у ваших дзеркалах радощі неба, самі тікаючи з його жадібних рук. Так я нападатиму, удар по ударі, натиск за натиском, на це кволе життя, аж випущу останню фурію — одчай! Перемога! Перемога!.. План готовий, серйозний і мистецький… певний… надійний план… бо (насмішкувато) ніж анатома не знайде слідів рани, чи їдючої отрути. (Рішуче). До діла! То з богом. (Увіходить Герман). А! Deus ex machina! Герман!
Герман.

Готовий служити, милостивий пане.

Франц (подає йому руку).

Готовий дякувати за це!

Герман.

Я це знаю.

106