Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/115

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Герман.

Скажіть мені, що я маю робити?

Франц.

Слухай же, Герман, ти бачиш, як мені болить твоя доля, як чесному другові… Піди… перевдягнися… так, щоб тебе не можна було впізнати, піди до старого, скажи, що ти пройшов прямою дорогою з Богемії, що ти бився вкупі з моїм братом під Прагою… що ти бачив на свої очі, як його убито…

Герман.

Чи ж мені повірять?

Франц.

Го-го! Про це я подбаю. Візьми цей пакет. Тут докладно показано, що тобі робити. Тут же й документи, яким не можна не повірити… Тепер тікай, так, щоб тебе не побачили. Вийди задніми дверима у двір, звідтіля ти перелізеш через стіну… а я подбаю про розв'язку цієї трагікомедії.

114