Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/136

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Амалія.

Умерти — це полетіти до нього в обійми, ви щасливий, вам можна заздрити. Чому ці кості не охляли? Чому це волосся не сиве? Лихо моїм молодим силам! Я кличу тебе, квола старість  бо ти ближча до неба й до мого Карла.

Франц увіходить.
 
Ст. Моор.

Підійди сюди, мій сину! Прости мене, якщо я допіру образив тебе! Я прощаю тобі все! Я так би хотів умерти спокійно.

Франц.

Чи ви досить оплакали свого сина? Наскільки я бачу, у вас тепер тільки один.

Ст. Моор.

У Іакова було дванадцятеро синів, але він кривавими слізьми плакав за Йосифом.

Франц.

Гм, гм!

135