Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/140

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
назви! Прекрасний, бажаний сон! Ми назвемо тебе смертю. (Він закриває старому очі). Хто тепер прийде й наважиться позвати мене на суд, чи сказати мені в вічі: ти убийця! Геть тепер огидну маску кротості й чесноти. Тепер ви побачите Франца голого і жахнетесь! Мій батько присолоджував свої вимоги — сімейне коло зробив із своїх підданців, сидів ласкавий біля воріт і взивав їх братами і дітьми… Мої брови звисатимуть над вами, як туча, моє грізне ім'я ширятиме, як страшна комета над цими горами, моє обличчя буде вам віщувати бурю. Він гладив і ласкав шию, що не хотіла перед ним гнутись. Ласкати й гладити не моя справа. Я вгоню зубчасті шпори у ваші боки, і я спробую на вас різучий нагай. В моїх володіннях буде так, що картоплю й рідке пиво будуть подавати тільки на свято. І лихо тому, хто з'явиться перед мої очі із повними рум'яними щоками! Злиденна блідість і рабський страх — такі будуть мої кольори; я одягну вас у цю ліврею! (Він вийшов).
139