Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/156

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Рацман.

Це правда. Я знаю отамана, коли б він самому сатані дав слово прийти у пекло, то він зроду б уже не молився, навіть якби міг урятуватися, прочитавши отченаша! Але ах, бідний Роллер! Бідний Роллер!

Шпігельберг.

Memento mori![1] Але це мене не хвилює. (Наспівує пісеньку).

Повз шибеницю я йшов
І пасажира там знайшов.
Так от яке твоє життя!
І хто з нас дурень — ти чи я?

 
Рацман (підскочив).

Чуєш, постріл! (Шум і стрілянина).

Шпігельберг.

Ще один.

——————
  1. Пам'ятай про смерть.
155