Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/176

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Патер (захоплено, з усердям).

Жахливий чоловік! Геть від мене! Кров убитого райхсграфа пристала до твоїх проклятих пальців. Хіба ти не вдерся злодійською рукою у святиню господа і не вкрав священні сосуди причастя шахрайським способом? О, хіба ти не підпалив наше богобоязне місто і не зрушив на голови добрих христіан порохову башту? (Із схрещеними руками). Неймовірні, жахливі злочинства, від яких смердить аж до неба, які волають до страшного суду, щоб він скоріше настав! Дозріли до розплати діла ці і чекають на сурму архангела!

Моор.

Майстерно скомпоновано, але до справи! Що доручав вам сказати мені високохвальний магістрат?

Патер.
Те, чого ти не вартий… Оглянься навколо себе, душогубе! Скільки може сягати твоє око, тебе оточили наші верхівці… Немає куди ті-
175