Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/182

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Гаразд, з тобою я покінчив. (Повертається до банди). То слухайте ж ви, що правосуддя передає вам моїми устами!.. Коли ви зараз же віддасте нам цього засудженого злочинця, зв'язавши його, то вам відпуститься кара за ваші злочинства остаточно й цілком… Свята церква з новою любов'ю прийме вас, заблудлих овець, у лоно своє і кожному з вас одкривається путь до почесних посад. (Посміхається, тріумфуючи). Ну, як? Як це вам подобається, ваша величність? Живо! В'яжіть його! і ви вільні.
Моор.

Ви чуєте? Чуєте ви? Що ж ви стоїте? Що ж ви вагаєтесь? Церква пропонує вам свободу, і ви уже її полонені… Вона дарує вам життя, і це не похвальба, бо ви все одно засуджені… Вона обіцяє вам посади і почесті, а коли б ви навіть перемогли, то вам випадуть на долю тільки ганьба і прокляття і гонитва… Вона об'являє вам прощення неба, а ви ж уже погубили свої душі. Ні один ваш волос не втече від пекла. Ви ще роздумуєте? Ви ще вагаєтесь? Хіба ж такий трудний вибір між небом і пеклом? Пособляйте ж, святий отче!

181