Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/199

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Моор.

Ти добре сказав це. Ти зробиш ще краще, коли ніколи не будеш пробувати дізнатись!.. Брате!.. Я бачив людей, їхні бджолині турботи і їхні велетенські проекти… їхні богоподібні плани і мишачі діла, найдивніша гонитва за щастям. Цей сповіряється на біг свого коня… другий — на нюх свого віслюка… третій — на свої власні ноги; цю химерну лотерею життя, де люди ставлять на кін свою невинність і… своє блаженство, щоб виграти номер і… виходять нулі… у тій лотереї не було номерів. Це видовище, брате, від якого хочеться плакати в ту мить, коли тебе бере сміх.

Шварц.

Як чудово заходить там сонце!

Моор (занурившись у споглядання).

Так умирає герой!.. На таку смерть можна молитись.

Грімм.

Щось тебе схвилювало!

198