Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/205

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Швайцер.

Дурню! Я зробив штуку, яка мало не коштувала мені голови і двох ніг. Коли я чимчикував по піску до річки, піді мною як не вислизне усе барахло, я як не загуркотів на десять аршин вниз головою… Лежу, а коли отямився, побачив найсвіжішу воду серед каміння. Досить, думаю, танцювати, вода буде отаманові до смаку.

Моор (віддає йому бриля і витирає йому лице).

Не видно ж рубців, що тобі написали на лобі богемські солдати… Вода була добра, Швайцер, а шрами тобі до лиця.

Швайцер.

Е, там ще вистачить місця на двадцять інших.

Моор.

Так, діти… то був гарячий день і тільки один чоловік загинув… Мій Роллер умер прекрасною смертю. Йому б мармуровий поставили монумент, коли б він умер не заради мене. (Він витирає собі очі). А зараз у нього тільки цей! Скільки ворогів зосталось на полі?

204