Цю сторінку схвалено
і в'яне в полоні. Я мушу відмовитись від помсти і зігнутись під ярмо деспотизму.
Швайцер (встає, гострить свою шпагу).
Це на наш вогонь дрова, отамане, тут є чому горіти.
Моор (який до цього часу, схвильований украй, ходив взад і вперед).
Я мушу її бачити… вставайте, збирайтесь… ти залишаєшся в мене, Косинський… збирайтесь у путь.
Розбійники.
Куди? Що таке?
Моор.
Куди? Хто питається, куди? (Прикро до Швайцера). Зраднику, ти хочеш мене затримати? Але клянусь небом…
Швайцер.
Я? Я зрадник? Піди в пекло — і я з тобою.
218
