Цю сторінку схвалено
людських інстинктів, щоб цей непевний волоцюга поруйнував мистецькі мої плани… Спокійно, тільки спокійно! Залишилось небагато… Адже я й без того по самі вуха загруз в смертельних гріхах, і смішно було б пливти назад до берега, що зостався так далеко позаду… Повороту немає… само милосердя мусіло б прохати хліба попідтинням і безконечна добрість збанкротувала б, коли вони мусіли б розплачуватися за мої провини… Отже вперед без страху!.. (Він дзвонить). Хай він озброїться духом свого батька і тоді хай прийде! Я не боюсь мерців… Даніель! Гей, Даніель!.. В чім справа? Чи вони і його вже намовили проти мене? У нього такий таємничий вигляд.
Даніель увіходить.
Даніель.
Чого ви бажаєте, господарю мій?
Франц.
Нічого. Біжи налий у цей келих вина, але швидко. (Даніель вийшов). Чекай, старий, я тебе упіймаю, я візьму тебе в око, так що нечиста
229
