Цю сторінку схвалено
Даніель.
Від щирого серця в усьому, коли тільки це не проти моєї совісті.
Франц.
Дурниці, дурниці! Як тобі не соромно? Старий чоловік і віриш у дитячі казки! Ну, Даніель, це дурна була думка. Це ж я господар, мене ж каратимуть бог і совість, якщо бог і совість існують.
Даніель (одчайний жест).
Милосердне небо!
Франц.
Твоїм послухом! Ти розумієш це слово? Твоїм послухом наказую я тобі: завтра граф не повинен бути живий!
Даніель.
Поможи, святий боже! Для чого?
235