Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/241

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Франц.
Сильна спокуса, а він не родився мучеником за віру… На здоров'я, дорогий граф! З усього видно, що ви завтра будете вечеряти востаннє!.. Вся справа в тому, що про це подумати, і дурень той, хто думає наперекір своїй вигоді. Батенька, що може випив зайву пляшку вина, нападає хіть… і от від цього родиться людина. Про людину ж зовсім не думав той, хто її породив. От і мене нападає хіть… і від цього здохне людина, та певне ж у цьому більше розумного наміру, ніж було, коли вона народилась… Аджеж існування людей залежить найбільше від спеки у літній день, чи від привабливої простині, чи від того, що солодко спить якась кухонна грація, чи від того, що загасили світло… Та коли народження людини є справа скотячої пристрасті, дурного випадку, то хто ж сміє надавати якесь значення знищенню, запереченню життя? Будь проклята дурість наших няньок і мамок, що отруюють нашу уяву страшними казками і карбують на м'якому дитячому мозкові жахливі картини страшного суду, так що й дорослій людині мороз пробігає по жилах, спиняє її у смілих вчинках, сковує роз-
240