Цю сторінку схвалено
Даніель.
А так, ваш брат, милостивий пане, ваш брат, я вам колись про це розкажу, коли буде час… і як вона йому дала одкоша, коли він до неї сватався щокожного божого дня і хотів її зробити милостивою панією. Я побіжу, я побіжу скажу їй, принесу їй звістку. (Хоче бігти).
Моор.
Стривай, стривай, вона цього не повинна знати, ніхто цього не повинен знати, брат мій теж.
Даніель.
Ваш брат? Ні! Клянусь богом, він не повинен знати. Він не повинен!.. Та, може, він уже знає більш, ніж йому треба знати… О, я кажу вам, є лихі люди, лихі брати, лихі пани… але я не хотів би бути лихим слугою за всі скарби мого пана… Милостивий пан уважав вас за мертвого.
Моор.
Гм, що ти там бурчиш?
248
