Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/278

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Моор (виймаючи шпагу).

Я слухаю!

Герман.

Я знаю, ви мені це заборонили під страхом смерті… Я не міг інакше… не міг… єсть бог у небі… там рідний ваш батько… Мені було шкода його… Тепер убийте мене…

Моор.

Тут є якась тайна! Скоріше! Кажи, я хочу все знати!

Голос (із замку).

Лихо, лихо! Чи це ти, Герман, ти сам говориш? З ким ти балакаєш, Герман?

Моор.

Там ще хтось є?.. Що тут діється? (Біжить до башти). Це полонений, якого зреклися люди?.. Я розіб'ю його кайдани. Голос! Ще раз! Де вхід?

277