Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/292

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
давно! От чого він вимагає від старого слуги… Це був притулок сиріт і покинутих, а твій син з нього зробив дім убивства… Прощавай, добра підлого! Як часто старий Даніель замітав тебе.. Прощавай, люба пічко! старому Даніелеві тяжко з тобою розлучатись… Він так звик до всього цього… Боляче буде тобі, старий… але бог хай боронить мене від обману і хитрощів вражої сили… Без нічого прийшов я сюди… без нічого звідси іду… але я врятував свою душу… (Він хоче йти).
Франц убігає. Він у шлафроці.
 
Даніель.

Поможи мені, боже! Пан! (Він загасив ліхтар).

Франц.

Зрада! Зрада! Духи вирвалися з гробу… Царство мертвих, збуджене з вічного сну, гримає до мене! Убийце, убийце! Хто це там?

Даніель (боязко).
Поможи, свята матір божа! Це ви, милостивий
291