Перейти до вмісту

Сторінка:Шиллер Ф. Розбійники (1936).djvu/310

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Франц (дико наступаючи на нього).

Щоб тебе громом побило, ти брешеш! Я вирву брехливий язик з твого рота!

Мозер.

Ви вже почуваєте вагу істини? Так скоро? Ще ж я не дійшов до доказів. Я ще доведу вам…

Франц.

Мовчи! Іди в пекло з своїми доказами! Душа зникає, кажу я тобі, не хочу слухати твоїх доказів.

Мозер.
Тим то скиглять духи безодні, але той, що на небі, хитає головою. Чи ви гадаєте втекти від помсти судді в порожню пустиню вічного нічого? Чи ви будете в небі — він там. Чи ви сховаєтесь в печері — він знову там. І коли б ви сказали ночі: оповинь мене! і темряві — сховай мене, то темрява запалає навколо вас і ніч стане як день навколо засудженого…
309