Цю сторінку схвалено
його… мій дядя живий у цьому лісі… Де він? Карл! Дядю!.. О! (Кидається до старого).
Ст. Моор.
Амалія! Дочко моя! Амалія! (Держить її в обіймах).
Розб. Моор (одсахнувшись).
Хто привів цей образ перед мої очі?
Амалія (вирвалась від старого, побігла до розбійника і обняла його у захваті).
Він мій! О, зорі! Він мій!..
Розб. Моор (вириваючись від неї, до розбійників).
Гей, ви! збирайтесь! В похід! Диявол зрадив мене.
Амалія.
Наречений мій! ти лютуєш? О! З радощів! А чому ж я така нечутлива, серед блаженства така холодна?
328
