Цю сторінку схвалено
проливаєш рясні сльози над жахливим, огидним, ганебним твоїм (Ст. Моор затуляє лице) братом. Ах, сльози текли мені рікою з очей, ніби я вже бачив, як смертельно зблід твій старий чесний батько».
Ісусе й Маріє! Ви уже зблідли, а ви ще нічого не чули.
Ст. Моор.
Далі! Далі!
Франц.
«… поблід смертельно і хитнувся на стільці, проклинаючи той день, коли йому вперше сказано: батько! Не про все я дізнався, а з того, що я знаю, ти теж не все почуєш. Твій брат нібито сповнив уже міру свого сорому… принаймні я не знаю, чого він не перевершив. Учора опівночі він вирішив, маючи сорок тисяч дукатів боргу» — непоганенька сума, батьку! — «зганьбивши тут дочку одного багатого банкіра і вбивши на дуелі її нареченого — доброго і статечного юнака — вирішив утекти від
