Цю сторінку схвалено
нати. Кого ви звете вашим сином — того, кому ви дали життя, і він за це силкується скільки мога вкоротити ваше?
Ст. Моор.
О, це правда. Це суд надо мною. Так хоче моя доля.
Франц.
Ви бачите, як приязно до вас ставиться ваш улюбленець. Він душить вас вашою ж батьківською любов'ю, він підкупив ваше батьківське серце, щоб воно вас доконало. Коли вас не буде, то він господар ваших маєтків, король своїх диких бажань. Прорветься гребля, і ріка його страстей зможе вільно буяти. Уявіть себе на його місці. Як часто він прагне, щоб батько його сконав, щоб умер брат — які так немилосердно заважають йому віддаватися страстям. Але хіба це любов за любов? Хіба це дитяча подяка за батьківську ласку, коли він за солодку хвилину розпусти віддає десять років вашого життя? Коли він за одну солодійську хвилину ставить на карту чесне ім'я своїх дідів, що живе
47
