Цю сторінку схвалено
ний старався тримати голову далеко від вікна, аби його не побачив москаль і не стрілив в нього.
Минув потяг і Наварію, минув і Пустомити, заїхав навіть вже і до Щирця, а ніхто не побачив ні одного московського солдата.
Упав пасажирам камінь зі серця. Всі відітхнули свобідніше. Навіть поспускали шибки у вікнах.
Холодний воздух сильною струєю віллявся до вагонів, відсвіжив і успокоїв перестрашених пасажирів.
