Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/172

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

І ті права мої — священні!
І я наполягаю — хай цей лорд
Піде!

Єлізавета
Вам дуже личить горда мова!

Лейстер
Так, личить, бо вщасливлено мене

Твоєю ласкою, піднято вище
Від нього, від усіх. Твоя душа
Мені цей гордий сан подарувала,
А що́ любов дала, то — богом свідчусь! —
Я боронитиму життям своїм.
Хай він піде — і тільки дві хвилини
Потрібні, щоб домовитися нам.

Єлізавета
Базіканням мене не обдурити.


Лейстер
Базікало дурити міг тебе,

До серця хочу я твого звернутись.
І на́ що зваживсь я, на ласку певний
Твою, виправдуватись перед серцем
Твоїм я буду… Іншого я суду
Не визнаю — лише твою любов!