Ця сторінка вичитана
Девісон
Сказала ти? Але нічого досіТи не сказала ще. О, королево,
Згадай, благаю!
Єлізавета (тупає ногою)
Це нестерпно!
Девісон
Пожалій
Нема ще й року! Мови я не знаю
Двірської, королівської. Зростав
У звичаях інакших, простих я.
Так май терпіння до свого слуги!
Не поскупись на слово, що навчить
Мене обов'язку мого…
(Наближається до неї, благально дивлячись на неї, вона відвертається від нього; тоді він рішуче говорить.)
Візьми папір назад! Візьми назад!
Вогнем пече він у моїх руках.
Ти іншого знайди на справу цю
Страшну.
Єлізавета
Виконуйте свою повинність!
(Виходить.)
