Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/54

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Берлі
Та ж ви самі шотландця Керла звали

Людиною, що має честь і совість.

Марія
Таким його я знала… та взнає́ш

Про честь людини тільки в небезпеці.
Його могли тортури залякати
І він засвідчив те, чого не відав!
Гадав неправим свідченням спастись,
Пошкодивши не дуже королеві.

Берлі
Він вільно дав невимушену клятву.


Марія
Та не перед моїм лицем!.. Як, сер?

Оці два свідки досі ще живі?
Хай очну ставку зроблять, хай вони
Мені в обличчя свідчення повторять!
Чому ж мені у праві відмовляють,
Якою не позбавлюють і вбивцю?
Казав колишній наглядач мій, Толбот,
Що саме за цієї королеви
Був прийнятий закон, який велить
У спорі звести сторони обидві.
Чи, може, помилилась я?.. Сер Полет!
Я визнаю, що ви — людина чесна,
Отож, по совісті мені скажіть —
Нема такого в Англії закону?