Перейти до вмісту

Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/95

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Полет
Вона на юнака поклалась,
А я, мілорде, покладаюсь тільки
На себе й на свої два пильні ока.
(Виходить.)


ЯВА ВОСЬМА
Лейстер. Мортімер.
Лейстер (здивовано)
Що рицаря збентежило?


Мортімер
Не знаю… Несподіване довір'я,

Яке мені дарує королева…

Лейстер
(допитливо дивлячись на нього)
Ви заслужили, рицарю, довір'я?


Мортімер (так само)
Я вас про це питаю, графе Лейстер.


Лейстер
Ви щось мені сказать хотіли тайно.


Мортімер
Спочатку доведіть, що я це можу.