Тепер уже всі усвідомили, що мало брати за об'єкт творчости сучасне життя, або навіть робітництво, щоб цим самим уже бути пролетарським, чи просто революційним письменником. Навпаки, можна вибрати собі за об'єкт відтворення минуле століття й цілком залишитися письменником пролетарським. Туг головне залежить від того, як письменник підходить до своєї теми. Проте не можна сказати, що вибір тем є цілком випадковий для письменника й не характеризує його соціяльного спрямовання.
Так само не можна сказати, що пролетарській критиці є байдужа тематика письменників, особливо коли зважити соціяльні завдання, які ставить наша доба перед сучасним письменством. Коли-б нам байдужа була тематика, а цікавило нас тільки те, як підходить чи трактує письменник ту чи ту тему, то ми могли б обминути, скажімо, значення „Цементу“ Гладкова в російській літературі, який позначив собою перехід пролетарської літератури на новий щабель, щоб сюжетно охопити добу відновлення
