Хоч сучасність досить чітко визначила те місце, яке займае пролетарська література в нашій післяжовтневій літературі, ми примушені, виходячи з різних поглядів, головне через неправильну позицію Троцького, насамперед поставити питання, чи є пролетарське мистецтво? Далі нам треба спинитися на тому, яким повинне бути пролетарське мистецтво. Під знаком запитання поставив пролетарське мистецтво Троцький. Звісно, не один з ним, мабуть, солідаризується, але-ж теоретично обґрунтував цю позицію тільки він один. У 1926 р. заперечувати пролетарську літературу досить чудно, але Троцький не відмовився й досі від цих своїх поглядів. Та й тоді, коли Троцький писав свою статтю, не було ґрунту для таких стверджень, бо-ж і тоді були відомі в Росії імена таких пролетарських письменників, як Серафімович, Аросев, Кірілов, Герасимов, Казін, Обрадович, Гладков і т. ин., а у нас на Україні, приміром, таки імена, як — Чумак, Михайличенко, Еллан, Сосюра, Хвильовий.
Що таке пролетарський письменник? Пролетарський письменник — це той, що пройнятий ідеологією пролетаріяту, що відбиває цю ідеологію, і через те пролетарським письменником може бути і не пролетар (звісно, здебільшого пролетарським письменником може бути саме пролетар). Та не будемо
