Як би не ставитись до літературних подій на Україні кінця 1926 року і початку 1927 року, що закінчились зформуванням пролетарської організації українських письменників, але вони залишать по собі глибокий слід в історії українського літературного руху. Тільки короткозорі можуть легковажити ту загострену боротьбу на літературному полі, що точилася протягом майже двох років. Хто з ким боровся, що стояло в осередку цієї боротьби? Відповідь на це запитання потрібна для того, щоб зрозуміти й ту ситуацію, яка спричинилась до консолідації пролетарського фронту, і ту ситуацію, яку маємо тепер. Чи справді на одному бігуні стояли геть усі пролетарські письменники, а на другому — тільки одні непролетарські письменники? Я особисто не належу до тих, що вважають, ніби всі письменники, що не пішли на заклик Хвильового, а були його супротивниками, є вже тим самим зформовані пролетарські письменники, і навпаки — геть усі, що опинилися в одному товаристві
