гідні великої класи. Наше велетенське будівництво поки-що дає найбільший ефект у політиці, чималою мірою відбивається на культурному рухові народніх мас, але досить поволі виявляється в письменстві.
Цей процес пройняття письменства імпульсами і змістом нового соціялістичного будівництва йде надто поволі й на Україні. Причина — мала участь міського пролетаріяту, що веде перед в соціялістичному будівництві в українському культурному рухові Отже, „европеїзація“ на Україні означає, насамперед, втягнути пролетаріят в український культурний рух, виховати кадри українських письменників з пролетаріяту. Звідсіля й випливає особлива потреба боротьби з хуторянською ідеологією. Пролетарська урбанізація України і в економіці, і в культурі — це наше основне завдання. Не треба-ж забувати, що всі українські дрібно-буржуазні крикуни, що галасують надзвичайно за „европеїзм“, проти Сходу, є на ділі ідеологи сільського куркульства й вороги пролетарського міста.
Це надзвичайно знаменно, що представники куркульської реакції, ненависники пролетаріяту, ті самі, що їх ідеал у політиці є куркульська, чи то пак хуторянська держава, прикриваються гаслом „Европи“. Це, треба пам'ятати, цілком збігається з широкою імперіялістичною експансією західньої буржуазії проти Радянського Союзу. Тим-то гасло „Европа“ є таке брехливе й лицемірне. Тим-то нам треба це
