Й розум гублячи, й серце
в палкій боротьбі
(Я. Полонський)
Й ро́зум гу́блячи, й се́рце в палќій боротьбі́
Недарма віддаю́сь я безтя́мно тобі́:
Я цілую тебе і за ту́, перед ки́м
Я соромивсь зізна́тись б бажа́нні палкім,
І за ту́, що в коханні була запальна́
І смія́лась до сліз — невсити́ма, шальна,
І за ту́, що могла буть для ме́не щитом,
Та — спочи́ла навік під моги́льним хрестом.
Все́, що в серці моїм запала́ло для них,
Хай, згора́ючи, зга́сне в обіймах твоїх.
|
Звідкіля українська на Ладозі мова?..
(О. Прокоф'єв)
|
(оригінал захищений авторським правом)
|
111
