Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/228

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Юрій Отрошенко

П'єси і переклади співаної поезії

П ’сси і переклади співаної поезії

Молитись закортіло,
І я, просвітлений, трапив до храму.
Молились чепурні парафіяне,
І їх пожертви текли до ніг Мадонни...
А поруч - жебрачка руку простягала,
Та марно: благання усі лишалися даремні!
Тоді до бідноти пішов я,
Повсюди - бачив горе і чув я прокляття!
Всюди - кров текла і сльози...
Скрізь заклики до помсти
Єднали, в ярості, молитви і загрози!
Але, хіба богатих - розчулять - страждання людей?!
...Лиш ви - зовсім іншою мені здалися,
Стільки ніжності відчув я,
Стільки доброти - стрів у погляді очей!
На вас дивився і з любов’ю мріяв:
“Ангел!”!..
Але, словом своїм ви
Вй-тве-ре-зи-лй мене!..
Та, - незмінні одвічні природні закони:
Для любові нема заборони!
Кохайте!.. Вірте моїм словам:
Щастя нема без любові,
славимо ж любов!
І знаймо, що тільки нею! - душа - жива!

Мила моя!

(музика Т. Джордані, вірш невідомого автора)

Мила моя!
Серце моє! ч
Досить розлук, двічі
Сил - не стає!.. )

196

196