Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/260

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



Приспів: Він прийшо́в, мій ча́с,
Мій слу́шний ча́с,
Маестро, я для ва́с
Співа́ю.
Ви́ ж — на місці, — тім,
Що — отоді —
Було́ моїм! —
Я — пе́вна, зна́ю.
Ха́й дале́кі ми́,
Як “так” і “ні”,
І ра́мпа, ге́ть,
На́с розлуча́є,
Та у на́с одна́,
Так, та́к, одна́
Свята́ до му́зики
Любо́в!


Ой, пощо я не травиця,
що на ній пастушка спить?
(музика Перголезе, XVIII століття (за виданням Векерлена),
вірш Рибутта)

Ой, пощо́ я не́ трави́ця, що́ на ні́й пасту́шка спи́ть?!
Спи́, любо́в, спочи́нь, коха́на, — ци́ть, Аму́р, бажа́ння, ци́ть!

Ой, пощо́ я не́ леге́нький, — той́, що ва́бить, — вітере́ць,
Чо́м — під ми́лу ні́жку — цві́том — не́ підкла́в мене́ Творе́ць!

Ой, пощо́ мені́ — струмочком — пестить милу не дано,
Чи — легенько обіймати — за спідниці полотно?!

Чом я — дзеркальцем привітним — не родивсь на всі часи,
Щоб — до неї поверта́ти — у́сміх дивної краси!

Чо́му — їй не став за мрію, що — любов мою спасе́,
Чо́м, — відкинувши вагання, — не освідчився — за все?!

В чистолюбстві непомірнім — я б бажав — відразу бу́ть,
Бути — всім, щоб — милу тішить!.. —
 Хоч… — увагу привернуть!

228