Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/306

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Юрій Отрошенко

П'єси і переклади співаної поезії

П'єси і переклади співаної поезії

І одиноку цю стежинку,
Що нею йду насамоті,
І в полі - кожну бадилинку,
І в небі - зорі золоті!
О, щоб змогло моє завзяття
В життя - мою всю душу влить,
О, якби міг я - в мить закляття -
Вас, вороги мої і браття,
І всю природу, і всю природу -
Грудьми своїми - захистить!

Вже гасли поночі вогні

(музика П. Чайковського, вірш К. Романова)

Вже гасли поночі вогні,
В росі були троянди.
Ми сіли в тихій стороні
У затишку веранди.
Ми ще не зналися в біді,
А скільки щастя мали!
А скільки в нас жило надій,
Як пристрасно кохали!
З небес - за нами місяць дбав,
Й у сяйві чарування
Я не хотів, - бажань не мав -
Сполохати - мовчання...
Безмовно я тебе любив,
Весь розчинивсь - в любові...
Є - переконливіші слів -
Німії співрозмови...
Чому не смів повірить я,
Що в серці ти ховала,
За всė нам - пісня солов’я,
За нас, - нам, - доказала!

274